Codein напиток Lean (лин) площадка какой сайт Красный Кут блэк спрут онион

Братаны!

Вот расскажу вам историю, как я закладки купила, наркотика зашмалялась и на море уехала отдыхать в палатках. Пишу вам, наркоман-комик, потому что нифига не могу просто так написать, надо же добавить немного варева и побочек. Так что готовьтесь, будет весело!

Всё началось с того, что я подружился с одним крутым тусовщиком, который знал, где достать хороший гашиш. И не просто гашиш, а мясо в высшей степени! Мы называли его "дядей-пароходом". Он был настоящим профи в своем деле и знал все самые крутые места, где можно зашмаляться до полного экстаза.

Однажды, пока мы затягивались марихуаной, "дядя-пароход" предложил мне пройти инициацию в мир наркологии и закладок. Было предложение, которое невозможно было отклонить. Я, разумеется, согласился и мы отправились на авантюрную миссию по поиску кодеина.

Весь в волнении и адреналине, мы прокрутили кучу контактов и легко добыли закладки. "Дядя-пароход" оказался человеком слова и просто поразил меня своими навыками. Он знал, где искать, как торговаться и всегда умел выбрать самое качественное мясо. Мы купили настолько крутую партию, что даже почувствовалось, как будто наш мозг окатило море красоты и радости.

Дальше был план - уехать на море отдыхать в палатках. Ведь после такого варева наши мозги требовали большего приключения и приятных ощущений! Собрали мы свои рюкзаки, насыпали туда всю нашу закладку кодеина и отправились в путь.

По дороге в автобусе мы зашмалялись до такой степени, что мир вокруг начал меняться и превращаться в яркий психоделический калейдоскоп. От этих побочек я просто терял голову и ноги, но счастье и улыбка на лице были несравнимыми!

Наконец-то мы добрались до пляжа. Раскинули палатку, которая казалась мне душой, и устроились наслаждаться своей маленькой наркотической оазисом. Весь день мы просто лежали на пляже, курили марихуану, грелись на солнышке и наслаждались пляжным релаксом.

Вечерами мы устраивали настоящие феерические вечеринки под звуки дикой музыки. Мы заводили новые знакомства, делились своими историями и закадычно смеялись над глупыми шутками. Эти вечера были настолько запоминающимися, что я даже сейчас, вспоминая их, не могу удержаться от смеха.

Каждый день был наполнен новыми приключениями и весельем. Мы купались в море под лунным светом, играли на музыкальных инструментах и просто наслаждались каждой минутой нашего чудесного путешествия. Весь мир казался нам прекрасным и беззаботным.

Но какое-то время спустя, наступила тяжелая пора - мы закончили свою закладку. Вот тут-то и поняли, что все хорошее когда-то заканчивается. Наши побочки стали сильнее, а настроение ухудшилось. Но это не омрачило наши воспоминания, ведь мы все-таки сделали крутую и необычную вещь.

Вернувшись домой после этого приключения, я понял, что мы создали незабываемые воспоминания, которые будут жить в моей памяти навсегда. Да, варево было крутым, но главное - это была наша дружба, которая укрепилась во время этой поездки.

Так что, братва, не бойтесь приключений и новых ощущений! Просто не забывайте о мере и следите за своими побочками. А если все будет удачно, то может и вы устроите себе такой же крутой отдых на море в палатках, закладки и веселье включены!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.